- бзікуватий
- -та, -те, Ол.Придуркуватий, чудакуватий.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
недорікуватий — а, е. 1) Який має дефект мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки, слова, або який просто неправильно й нечітко вимовляє звуки, слова. || у знач. ім. недорі/куватий, того, ч. Те саме, що недоріка 1). 2) перен., розм.… … Український тлумачний словник
заїкуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
недорікуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
просторікуватий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
заїкуватий — а, е. Який має ваду у вимові – заїкання … Український тлумачний словник
калікуватий — а, е, розм. Пошкоджений чимось, але не цілком скалічений; напівскалічений … Український тлумачний словник
просторікуватий — а, е, розм. Який багато, часто беззмістовно говорить. || В якому багато зайвого (про розповідь, оповідання і т. ін.); багатослівний … Український тлумачний словник
відлюд(ь)куватий — (який тримається, мешкає осторонь від людей, самітно), відлюдний, нелюдимий, вовкуватий, дикий … Словник синонімів української мови
відлюд(ь)куватий — (який тримається, мешкає осторонь від людей, самітно), відлюдний, нелюдимий, вовкуватий, дикий … Словник синонімів української мови
недорікуватий — 1) (який має певний дефект мови; у знач. ім. той, хто має певний дефект мови); недоріка (той, хто має певний дефект мови) 2) див. безпорадний … Словник синонімів української мови